Loading...
Ти не як пам"ятник над нами
У голубій височині -
Ти з нами поруч, наш Адаме,
Ідеш в безсмертні наші дні.
Ти з Олександром, ти з Тарасом
Дивився мудро в даль віків,
Тому не поржавіє з часом
Ваш вічний вайделотський спів.
Ти не лише всесвітній подив,
Не тільки слава ти із слав,-
Це ж ти "Трибуною народів"
Серця народів потрясав!
І в час, коли земної кулі
Одна єднається сім"я,
Лунає у всесвітнім гулі
Твоє, Міцкевичу, ім"я!
М.Рильський
У голубій височині -
Ти з нами поруч, наш Адаме,
Ідеш в безсмертні наші дні.
Ти з Олександром, ти з Тарасом
Дивився мудро в даль віків,
Тому не поржавіє з часом
Ваш вічний вайделотський спів.
Ти не лише всесвітній подив,
Не тільки слава ти із слав,-
Це ж ти "Трибуною народів"
Серця народів потрясав!
І в час, коли земної кулі
Одна єднається сім"я,
Лунає у всесвітнім гулі
Твоє, Міцкевичу, ім"я!
М.Рильський
Твори А. Міцкевича набули великої популярності в Україні. Його творчість високо цінували Т. Шевченко, Леся Українка, П. Грабовський, М. Коцюбинський, В. Стефаник. І. Франко назвав А. Міцкевича «найбільшим поетом польської нації». Твори А. Міцкевича перекладали й переспівували П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, П. Куліш, М.Старицький, І. Франко, Леся Українка, М. Бажан, В. Сосюра, Л. Первомайський, М. Лукаш, М. Пригара та інші. Значну частину творчої спадщини А. Міцкевича переклав М.Рильський. У 1904 р. у Львові споруджено пам’ятник митцю (скульптор Антоні Попель).
Сьогодні на уроці ми познайомимося з баладою "Світязь"видатного польського поета Адама Міцкевича.
Існує багато легенд про озеро Світязь. Познайомтесь з одною із них.
Вороги напали на на прекрасне місто Світязь. Нікому було його обороняти, бо князь зі своєю дружиною пішов допомогти в нерівній боротьбі другові - сусідньому князю. Залишилися в місті лише діди, жінки з дітьми та юна княгиня.Не хотіли волелюбні жителі міста загинути від руки загарбника, жити в неволі, зазнати глуму та знущань.Тому вирішили прийняти смерть. Озеро поглинуло їх, даруючи безсмертя. На воді одразу з"явилися квіти неймовірної краси. Вороги зривали їх, але одразу падали мертві. І досі на водах Світязя милується Божим світлом чудове латаття, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їхню безмежну гордість,про любов до батьківщини.
Існує багато легенд про озеро Світязь. Познайомтесь з одною із них.
Вороги напали на на прекрасне місто Світязь. Нікому було його обороняти, бо князь зі своєю дружиною пішов допомогти в нерівній боротьбі другові - сусідньому князю. Залишилися в місті лише діди, жінки з дітьми та юна княгиня.Не хотіли волелюбні жителі міста загинути від руки загарбника, жити в неволі, зазнати глуму та знущань.Тому вирішили прийняти смерть. Озеро поглинуло їх, даруючи безсмертя. На воді одразу з"явилися квіти неймовірної краси. Вороги зривали їх, але одразу падали мертві. І досі на водах Світязя милується Божим світлом чудове латаття, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їхню безмежну гордість,про любов до батьківщини.
«Світязь» — балада Адама Міцкевича, опублікована у 1822 році у збірці «Балади і романси», яка вважається першим зразком романтизму в польській літературі. Події відбуваються на озері Світязь біля Новогрудка в Білорусі. В основу балади покладені факти боротьби польського народу за незалежність.
Уважно послухайте баладу. Пориньте у чарівну поетичну стихію, яка зачіпає найглибші струни душі кожного патріота своєї землі, викликає багато емоцій.