Пам'ятай про Крути. 29 січня 1918

29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин

Перша незалежність

У 1917 році постала Українська Центральна Рада, згодом була створена Українська Народна Республіка.
Прихід до влади у Росії більшовиків у листопаді 1917 року становив загрозу для України. Вони прагнули встановити контроль над Україною. У грудні більшовицький уряд Росії (Рада народних комісарів) направив ультиматум Українській Центральній Раді. У ньому йшлося про виконання таких умов: дозволити переміщення більшовицьких військ в Україні, не пропускати із фронту (Першої світової війни) на Дон антибільшовицькі сили і відмовитися від утворення окремого Українського фронту. Українці відхилили вимоги і звинуватили більшовицьку Росію у втручанні у внутрішні справи України та розпалюванні ворожнечі. Раднарком, своєю чергою, оголосив Центральну Раду “в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні”.
7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. У середині січня 1918-го вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

7-В

29 січня 1918 року в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв при 16 кулеметах та з однією гарматою на залiзничнiй платформi. У росіян була десятикратна перевага в живій силі, мали бронепотяг та артилерію.
Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, – заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Полонених катували, а потім стратили. Згодом частину героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

Важливі акценти:

– бій під Крутами став успішною оборонною операцією з переважаючими силами ворога, наступ якого зупинив на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу;

– Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин;

– незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії, ворогові протистояли молоді добровольці;

– згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (відповідно до Брестського договору) звільнили від більшовиків практично всю Україну;

– події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива;

– сміливість та жертовність учасників бою зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут називають першими кіборгами.

11-В

Імена героїв Крут

29 січня 1918 року на залізничній платформі у Крутах на Чернігівщині 520 українських вояків і студентів дали бій багатотисячній армії росіян. Серед них були: курсанти 1-ї української юнкерської школи імені Богдана Хмельницького, студенти Студентського куреня Січових Стрільців, Студенти Університету Св. Володимира, Київської політехніки та Народного університету, козаки місцевого Вільного козацтва та інші менш численні підрозділи.

Відомі герої бою під Крутами:

Гончаренко Аверкій

Полковник Армії УНР, командир бою під Крутами. Випускник Чугуївської військової школи, яку закінчив у 1912 році. Під час першої світової війни здобув ступінь сотника і георгіївський хрест. У студентському курені під
Крутами загинув його рідний брат Федір. Старшина дивізії «Галичина». Автор спогадів «Бій під Крутами» (1938). Помер на 90 році життя, похований біля церкви Св. Андрія на українському цвинтарі Петра і Павла в Пармі (США).

7-В

Данилюк Матвій

Останній ветеран Армії УНР та учасник бою під Крутами, що прожив найдовше та помер 1994 року на 103 році свого життя. Матвій Данилюк — єдиний учасник бою під Крутами, що дочекався незалежності України.

Піпський Григір

Учасник бою під Крутами, розстріляний більшовиками. Відомий як той, що перед розстрілом зачав співати «Ще не вмерла Україна».

7-В

бій, що відбувся 16 (29) або 17 (30) січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання, яке змусило у вирішальний момент розвернути підкріплення, направлене на цей напрямок, на його придушення.

Більшовицький підрозділ продовжував стрімкий наступ на землях УНР задля повного захоплення влади в столиці, однак потрапив під активний обстріл зі сторони українського війська із залізничної станції під Крутами. Втомлена українська армія очікувала активного наступу з іншого боку, тому під Крутами опинились вояки з 1-шої української юнкерської школа ім. Богдана Хмельницького, Студентського куреню, що складався зі звичайних студентів київських гімназій, університетів, інститутів та «Вільних козаків», що були молодими добровольцями із сусідніх сел. Не зважаючи на явну перевагу ворога в кількості бійців та озброєння, бій тривав близько шести годин аж до сутінок, протягом якого більшовицький підрозділ зазнавав тяжких втрат, хоч і продовжував наступ.

Поступово українці почали відходити до потяга на іншій стороні станції Крути, прикриваючись активним вогнем та підриваючи мости та залізничні колії.

Більшості вдалося відступити, однак з'ясувалося, що по дорозі була втрачена одна чота студентів, яких взяли в полон червоногвардійці, після чого ті були розстріляні.

Завдяки битві під Крутами російська армія втратила свою боєздатність на чотири дні. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

8-А Куратор Міфтахова Лілія Григорівна