Із Днем Студента!!!

Філологічний факультет Запорізького національного університету

Loading...

Дорогі спудеї!

Щиро вітаємо вас із Днем Студента!!!

Нехай подорож героя буде цікавою, веселою і не без моралі ;-)

Loading...

Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото.
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись.
Слава навіки буде з тобою,
Вольності отче, Богдане-герою!

De Libertate

Пісня мандрівного спудея
Агов, мої маленькі чортенята!
З-під свити я вас випущу на світ –
туди, де кров з любов’ю черленяться,
де пристрастей i пропастей сувій…
Я – ваш отець, тож будьте мені вірні!
(які невірні рими в голові!),
але коли до серця входять вірші –
прекрасні, наче крила голубів,
які тоді надії!..
З риторик і поетик академій –
гайда на площу, як на дно ріки!
Підслухані у вирі цілоденнім,
ті рими – вчителям наперекір
(у вчителів, здається, перекір) !
Або в поля, як на зелену прощу –
читати вірші травам і вітрам!..
І постарайтесь, я вас дуже прошу,
щоб явір тихі сльози витирав,
щоб небо, нахилившись, наслухало,
щоб завше був натхненний соловій…
Хвалу воздавши часові зухвалу,
звірят і пастухів благословіть!..

Отож, – на світ, за діло – чарувати!
Агов, мої маленькі чортенята!

У трамваї сидить бабуся і помічає худого виснаженого юнака. На його руці висить плащ.
- Любий, звідки ти такий заморений?
Студент я.
- Напевно, відмінник, якщо такий замучений?
Та ні, я так собі вчуся.
- Ну, давай я хоч твій плащ потримаю, все легше стоятиме.
Це не плащ, бабусю, а студент Петренко – ось він відмінник...

Гей, якби ж мені, синку...
«Гуцул на могилі сина:
– Чи я тебе не народив, чи я тебе не годував, чи я тебе до універ­ситету не відпустив, чи я тобі грошей не відсилав!? А ти приїхав i що ти мені сказав? «Здравствуйтє, папа»?!