Рух опришків

Paper stack border

"Зайшов раз чоловік під гору Довбушенку, дивиться, а там плита в однім місці відтає. Підважив. Дивиться - а то є печера. Зайшов він - а там повно усякого багатства. Так роздивився він, є, шо брати на дев'ятеро коней. Набрав він грошей скільки зміг. Прийшов наступного дня з кіньми й з людьми, шукає тої комори - ого. Пропало. І сліду не було"… Це одна із легенд про скарби Довбуша. У Карпатах таких сотні. Довбушеві скелі, Довбушеві печери, Довбушеві камені, Довбушеві скарби… Як пояснити назву Рахів? Місце, де Довбуш рахував гроші. А чому зветься Ділове (село, де розташований один із географічних центрів Європи)? Та тому що Довбуш тут ділив гроші. А хто ж такий той Довбуш? Ну, розбійник, український Робін Гуд…

Half tone purple

Через випадковість та дурницю закінчилося життя Ричарда "Левове Серце", Фрідріха Барбаросси, Петра Сагайдачного. Так само скінчилося життя великого опришка. Кажуть, що рана Довбуша не була смертельною, а вмер він від втрати крові. Мертвого Олексу пани довго возили по селах, щоб переконати народ у смерті героя, потім тіло виставили в Коломийській ратуші. За наказом гетьмана Потоцького тіло ватажка порубали на 12 шматків і розвішали на палях в одинадцяти селах і містах Покуття, аби люди страшилися.

ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ Опришківство стало яскравою сторінкою національно-визвольного руху на західноукраїнських землях і мало тісний зв’язок із гайдамацьким рухом. • Боротьба опришків сприяла захисту селян від гноблення шляхтою та орендарями, послаблювала позиції польської влади на західноукраїнських землях. • Вироблена опришками партизанська тактика боротьби і підтримка їх місцевим населенням дозволяли повстанцям тривалий час залишатися невловимими і грізними для шляхти. • В очах народу опришки та їхні ватажки (особливо О. Довбуш) були справедливими героями, подвиги яких прославляли в піснях, легендах і казках.

Загони опришків не були чисельними - півтора-два десятка чоловік - ось і весь загін. Але вони прекрасно знали місцевість і були практично невловимими. Напади були раптовими Опришки забирали все найцінніше, часто вбивали власників, підпалювали будинки й зникали у невідомому напрямку. Прикарпатські пани жили у постійному страху перед грабіжниками з гір. За панський страх опришків сильно поважав простий люд. Про них складались легенди, народ наділяв їх нелюдськими якостями.

Точно відомі три дати з життя славнозвісного карпатського опришка: 1700 - рік народження Довбуша, 1738 - перша історично задокументована згадка про діяльність загону Довбуша, 24 серпня 1745 - день вбивства Довбуша.Дитинство Олекси пройшло у злиднях. Майже щороку він піднімався на полонини пасти вівці. Очевидно, що Довбуш з дитинства був свідком панської сваволі, шахрайства, насильства й знущання з боку орендарів. Молодий Олекса без сумніву не лише чув від селян та гірських пастухів про опришків, а міг і зустрічати їх на полонинах, де вони часто зупинялись, щоб відпочити та отримати інформацію про життя у долах.

Подивіться відеоматеріали <a href="https://www.youtube.com/watch?v=xHuWaXDAxEQ">https://www.youtube.com/watch?v=xHuWaXDAxEQ</a> трейлер до фільму "Легенда Карпат" <a href="https://www.youtube.com/watch?v=7eJ_LolDCLQ">https://www.youtube.com/watch?v=7eJ_LolDCLQ</a>

Опришки – це учасники селянського повстанського руху в Галичині, на Закарпатті та Буковині проти польських шляхтичів, молдавських бояр, угорських феодалів, а згодом&nbsp;і проти австрійської адміністрації.Сьогодні багато хто пов’язує цей рух опору поміщицькому свавіллю насамперед з іменем Олекси Довбуша, який діяв у середині XVIII століття. Однак насправді опришківський рух тривав кілька століть і,&nbsp;без перебільшення, має бути занесений до Книги рекордів Гінесса, як найдовший за всю історію людства озброєний соціальний спротив.

Загін Олекси Довбуша був досить чисельним, складався з відбірних, перевірених у боях, фізично сильних та витривалих вояків (в минулому представників найубогіших верств населення: наймитів, чабанів, слуг, розорених селян-втікачів). Поміж інших ватаг загін Довбуша вирізнявся тим, що спрямовував свої напади проти найбільш ненависних народові поміщиків та орендарів. Грошима, відібраними у панів, Олекса часто ділився із селянами. В 1738-39 роках загін Довбуша розгорнув діяльність у Яблунівському старостві. Згодом напади поширились на всю територію Покуття, а також на Закарпаття, Буковину та Бойківщину. Загін Довбуша діяв блискавично і без шансів для панів. Панські маєтки горіли один за одним. Шляхта наймала охорону, скликала загони міліції, але нічого не допомагало.

ВИКОНАЙ ВПРАВУ: <a href="https://learningapps.org/7120083">https://learningapps.org/7120083</a>

Домашнє завдання: про Довбуша складено багато легенд. Спробуй створити свою книгу.

Name

Safari may block some audio or video from playing automatically and ‘read to me’ will skip these. You can configure this in Safari’s preferences.