Життєвий та творчий шлях Юрія Яновського

Творча біографія митця

Роман в новелах "Вершники"

Вершники фільм

Аналіз роману "Вершники"

«Вершники» Яновський Аналіз / Бібліотека Української Літератури – UkrClassic.com.ua

Аналіз роману Чотири шаблі"

Юрій Яновський - Чотири шаблі / Бібліотека Української Літератури – UkrClassic.com.ua

Висловлювання відомих людей про творчість Юрія Яновського «...У Яновського вийшло у світ багато творів, але писав він протягом свого життя одну книгу — книгу мудрого великого Буття» (М. Строковський).&nbsp;«Я любив романтичні твори Юрія Яновського — і вся його особа була оповита для мене романтичним серпанком» (А. Кацнельсон).&nbsp;«Юрій Яновський — наша національна гордість» (М. Шумило).&nbsp;«Яка ж то була напрочуд приваблива людина!.. Стриманий і м’який, надзвичайно простий і привітливий у стосунках з людьми, з товаришами, скромний і вдумливий...» (Н. Забіла).&nbsp;«Письменницький талант Юрія Яновського, наскрізь пройнятий поезією українського на­роду, завжди викликав у нас справжню радість за українську літературу...» (П. Панч).&nbsp;«Дбайливо, з великою любов’ю ставився письменник до слова. Варіюючи, відбираючи, він нанизував їх, як намистинки, одне до одного, будучи до себе безмірно вимогливим. Щоб оновити відчуття мови, почути її з народних вуст, він любив поринати в саму гущу наро­ду» (Т. Яновська).&nbsp;«До безуму люблю степ. Кожен свій день устаю з бажанням їхати за моря і сині обрії. Ля­гаю теж із цим. Люблю багато ходити. Всі мої бажання скеровані на те, як би побачити побільше світу! Мандри мене тягнуть» (Ю. Яновський). Джерело:&nbsp;<a href="https://ukrclassic.com.ua/katalog/ya/yurij-yanovskij/3429-dumki-pro-tvorchist-yuriya-yanovskogo">https://ukrclassic.com.ua/katalog/ya/yurij-yanovskij/3429-dumki-pro-tvorchist-yuriya-yanovskogo</a>&nbsp;Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Письменник і кіно

Романтизована стихія національно-визвольного руху. роман "Майстер корабля"

Майстер КОРАБЛЯ. Юрій Яновський

Коротко про письменника &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Юрій Іванович Яновський&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(1902-1954) &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;неоромантик&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Народився 27 серпня 1902р. в с. Майєровому у заможній селянській родині. Вчився у Єлизаветградському реальному училищі У 1922р. оселився в Києві та поступив на електротехнічний факультет Політехнічного інституту. 1 травня 1922р. в газеті «Пролетарська правда» надрукований перший вірш «Море» (за підписом Георгій Ней). 1924р. — кореспондент газети «Більшовик» Переїжджає до Харкова, де стає редактором ВУФКУ. У 1926р. з’являється фільм «Гамбург» за сценарієм Яновського. Переїжджає до Одеси і знову до Харкова. Таврують як «націоналіста», через що пише роман-вибачення «Вершники». За роман «Мир» знову звинувачують у націоналізмі та звільнюють з посади редактора. 16 лютого 1954р. прем’єра п’єси «Дочка прокурора» 25 лютого 1954р. помирає.&nbsp; Твори: «Дитинство»,&nbsp;«Шаланда в морі», «&nbsp;Подвійне коло» - 1922р. Перший вірш «Море» -1924р.,&nbsp;поезія «Дзвін» -&nbsp;1925р., книжка оповідань «Мамутові бивні» -1927р.,&nbsp;новела «Поворот» -&nbsp;1927р.,&nbsp;повість «Байгород» -1928р.,&nbsp;поезія «Прекрасна УТ»(Україна трудова) -&nbsp;1928р.,&nbsp;роман «Майстер корабля» -&nbsp;1930р. , роман «Чотири шаблі» -&nbsp;1935р.,&nbsp;роман у новелах&nbsp;«Вершники»,&nbsp;(роман-вибачення) -&nbsp;п’єса «Дума про Британку» -&nbsp;1940р.,&nbsp;збірка оповідань «Короткі історії» -1946р. роман «Жива вода»&nbsp;

Роман "Чотири шаблі"

Аналіз роману “Майстер корабля” Рід літератури:&nbsp;епос. Жанр:&nbsp;автобіографічний роман. Тема:&nbsp;роздуми митця про сенс земного буття, загадковість і велич людської душі, її поривання до гармонії та краси шляхом осягнення і минулого, і майбутнього; теми жінки, кохання. Ідея:&nbsp;утвердження торжества молодості, енергії, краси, щастя і творчості, непере­можного життєлюбства; поетизація вільного творчого начала в українській людині, пробудженій до нового життя. Композиційно-стильові особливості:&nbsp;в основі роману — власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925-1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв: То-Ма-Кі&nbsp;(Товариш Майстер Кіно) — сам Юрій Яновський, Сев&nbsp;— режисер О. Дов­женко Професор&nbsp;— художник, знавець старовини професор В. Кричевський Директор&nbsp;— Павло Нечеса (очолював кінофабрику) Тайах&nbsp;— відома балери­на Іта Пензо, пізніше репресована, подобалася Довженкові та Яновському Богдан&nbsp;— актор Григорій Гричер Місто&nbsp;— портова Одеса, тодішній «Голлі­вуд на березі Чорного моря». Незвичний, новий для української літератури сюжет. У романтичному творі є і любовна колізія, і Прекрасна Дама. Тут це загадкова танцівниця Тайах, у яку закохані Сев, То-Ма-Кі та Богдан. Це сильні, вольові натури, якими і мають бути романтичні герої. Любовна сюжетна лінія&nbsp;у творі є втіленням етичного кредо митця, який сповідує культ жіночності, вірної дружби, краси людських взаємин. Роман “Майстер корабля” (1928) з’явився о тій порі, коли багато українських письменників, слідом за М. Хви­льовим, який відверто поставив питання “Камо грядеши?”, “Україна чи Малоросія?”, шукали відповіді на них. Яким шляхом розвиватиметься тепер українська нація і культура зокрема? Саме тоді з’являються романи В. Підмогильного “Місто”, “Невеличка драма”, М. Івченка “Робітні сили”, Є. Плужника “Недуга”, В. Винниченка “Сонячна машина”, М. Хвильового “Санаторійна зона”, “Вальдшнепи”, в яких провідне місце відводиться творчій інтелігенції, власне, еліті суспільства. Це абсолютно&nbsp;не збігалося із нав’язуваною більшовицькою ідеологією&nbsp;правлячою роллю робітничого класу як гегемона. В цьому ж ряду і роман “Майстер кораб­ля” Юрія Яновського. Це був абсолютно&nbsp;новаторський&nbsp;(за змістом і формою) твір в українській літературі. Вплив зарубіжної романтичної класики відчувається тільки на рівні світоглядному, що лише розширило художні обрії роману. Композиція&nbsp;досить вільна, роман ніби розбудовується на очах. Незвична&nbsp;форма оповіді&nbsp;– монолог-сповідь сімдесяти­літнього То-Ма-Кі, який згадує свою далеку молодість, пов’язану з кіномистецтвом. Читач мандрує разом із героя­ми з майбутнього в минуле. Таємничі, часом небезпечні пригоди змінюють одна одну. Дія відбувається то в Одесі, то в Італії, Румунії, навіть на острові Ява. Мариністичний колорит Міста, що з’явився в українській літературі чи не вперше в такому обсязі, змінюється екзотикою чужих країн. Екзотичні також імена героїв: Тайах, Сев, То-Ма-Кі, його сини Майкл і Генрі. Автор сміливо став в опозицію до літературних трафаретів. Усе це не сподобалося тогочасній критиці. У романтичному творі обов’язково має бути любовна колізія і Прекрасна Дама. Тут це загадкова танцівниця Тайах, в яку закохані Сев, То-Ма-Кі та Богдан. Усі вони готові впасти їй до ніг. Це сильні, вольові натури, якими і мають бути романтичні герої. Любовна сюжетна лінія у творі є втіленням етичного кредо митця, який сповідує культ жіночності, вірної дружби, краси людських взає­мин. “Майстер корабля” написаний відчайдушним романти­ком, залюбленим у море, життя, людей, письменником, що вміє “горіти” над твором. Тут утверджується&nbsp;“романтика вітаїзму”, непереможне життєлюбство, до якого закликав у статтях М. Хвильовий і яке наснажувало багатьох митців 20-х рр. Ю. Яновський опоетизував вільне творче начало в українській людині, розбудженій до нового життя. (Це символізує будівництво вітрильника.) Майстер на носі корабля – дерев’яна фігурка із профі­лем жінки, яка веде його вперед, оберігає від рифів. Що повинна взяти з собою в подальшу дорогу українська нація? Який багаж духовності, які морально-етичні вартос­ті? Що буде оберігати її в майбутньому? Ці проблеми і порушуються в романі.