День Української Державності

Святкування Дня
Української Державності - це протидія спробі агресора привласнити українську
історію державотворення.

28 липня 2023 року Україна вдруге святкуватиме День Української Державності. Торік президент Володимир Зеленський своїм указом запровадив нове державне свято, яке святкуватиметься в День хрещення Київської Русі. Свято припадає на цей день, посилаючись на багатовікову історію українського державотворення, що сягає своїм корінням часів заснування міста Києва та розквіту держави за правління князя Київського Володимира Великого.

Чому саме 28 (15) липня?

В Україні святкування Дня хрещення Київської Русі було офіційно запроваджено указом президента 25 липня 2008 року. Датою свята було обрано 28 липня – це день, коли вшановується пам'ять святого рівноапостольного князя Володимира (День Української Державності перенесено з 28 липня на 15 липня через календарну реформу, адже свято князя Володимира Великого в ПЦУ та УГКЦ з 2024
відзначатиметься 15 липня). Саме за правління Володимира Великого була прийнята християнська віра.
З історії відомо, що хрещення Русі припадає на 988 рік, коли християнство стало офіційною державною релігією на землях українців-русинів. Хоча сам Володимир Великий до того, близько тридцяти років, сповідував язичництво. Та він був мудрим і далекоглядним політиком, тому прийняв християнство, щоб зміцнити Київську Русь. Також князь мав на меті налагодити зв’язки з Візантією – тоді наймогутнішою державою світу та розвивати стосунки з європейськими країнами.
Цього року Україна святкуватиме 1035-ту річницю хрещення Київської Русі, від якої наша країна перейняла культуру, традиції та звичаї. Тому це свято дуже важливе для українського народу, адже його історія починала творитися тисячоліття тому.

Айдентика Дня Державності

На честь свята креативна агенція Providу розробила візуальну символіку.
"Ця айдентика створена для того, щоб викликати відчуття єдності, адже у всіх нас, як українців, один символ – тризуб. Окрім цього, завдяки даній кампанії ми знищуємо міф про те, що Україна – молода держава, адже наш герб походить від родового знаку Рюриковичів, а саме від знаку Володимира Великого, а це є прямим свідченням нашої тисячолітньої історії", – пояснюють автори айдентики.

Чому такі кольори символіки свята?

тілесний, типу людський, урівноважує кольорову гаму

український прапор

козацькі корогви

жовтий скотч у військових

Навіщо святкувати День Української Державності

Привернути увагу суспільства до цінних
національних традицій, які лягли в основу формування державності, і відзначити
всі важливі етапи цього процесу.

Утвердження принципу спадкоємності українського державотворення, захисту національних інтересів України.

Збереження історичної справедливості та протидія фальшивим інтерпретаціям, які сьогодні поширюються державою-агресором щодо історичних аспектів української державності.

Закріплення зв'язку між сучасними українцями та
їхніми предками, які протягом багатьох поколінь будували державу для українського народу. Розуміння того, що наш народ має багатовіковий досвід у державотворенні, власну культуру, самобутність та український характер.

Історія свята

Уперше відзначати День Української Державності на державному рівні запропонувала ініціативна група 5 лютого 2018 року.

16 лютого 2018 року колишні Президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко звернулися до нації та парламенту з ініціативою започаткування
Дня Української Державності.

Свято встановлено Указом Президента України Володимира Зеленського 24 серпня 2021 року, підписаним під час урочистостей до тридцятої річниці незалежності України.

Верховна Рада проголосувала перенести День Української Державності на 15 липня замість 28 липня.

А про нашу історію дізнайся більше з інтерактивного відео

PlayPosit Interactive Video Player

Етапи державотворення

Витоки української державності – у Русі. У IX столітті на просторах Східної Європи утворилася середньовічна держава – Русь. Київ став центром політичного тяжіння та культурного піднесення. У наступні століття Русь стала важливим суб’єктом європейського політичного простору. Підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу від Візантійської імперії до Французького королівства. У період Русі почала формуватися українська мова. Прийняття князем Володимиром у 988 році християнства, поширення писемності на основі кирилиці, кодифікація норм звичаєвого права в першому правовому кодексі «Руській правді» князя Ярослава Мудрого та його спадкоємців – усе це стало фундаментом правової та політичної культури українського народу. Саме Русь заклала основи державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.

Етапи державотворення

Продовжило традиції української державності Галицько-Волинське князівство. В умовах монгольського загарбання і розпаду державних структур у Подніпров’ї галицько-волинські князі у XIII–XIV століттях розвинули інститут державності на значній частині українських земель. Тоді вдалося не лише зберегти, а й посилити європейський вектор розвитку, стати частиною спільних зусиль у боротьбі із монгольським нашестям. Виявом цього стало коронування 1253 року Данила Галицького у Дорогичині короною, надісланою Папою Римським Інокентієм IV.

Етапи державотворення

У середині XIV століття українські землі увійшли до складу Польського королівства і Великого Князівства Литовського. Велике Князівство Литовське – одна з найбільших держав тогочасної Європи – стало фактичним продовжувачем традицій Русі. Економічно і культурно руські землі були значно розвиненіші за литовські. Руські еліти сформували обличчя литовської держави. Було засвоєно чимало норм руського права, назви посад, станів, систему адміністрацій тощо. Державною мовою Великого Князівства Литовського стала руська, якою велися ділові папери.
Основним джерелом права була «Руська правда», пізніше – «Литовські статути», укладені на її основі. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського користувалися широкою автономією.