Бій під Крутами (1918)

26 січня прийшло повідомлення від командира цього загону Аверкія Гончаренка з-під Бахмача, що негайно потрібно допомоги проти більшовицьких загонів, що нападають. А вже 27 січня прибуло підкріплення: перша сотня новоствореного Студентського куреня.

Тим часом із майже 300 тисяч війська, яке було прихильним до Центральної Ради ще влітку 1917 року, до січня 1918 року кількість вірних та вмотивованих захищати УНР зменшилася до близько 15 тисяч в усій країні. Під час наступу радянських військ загони армії УНР часто оголошували нейтралітет, або ж піддавалися на агітацію та переходили на бік більшовиків.

Київський університет імені Святого Володимира

5 січня 1918 року на зборах студентів молодших курсів Київського університету Святого Володимира і Українського народного університету було схвалено створення Студентського куреня Січових Стрільців. До новствореного куреня вступили учні старших класів української гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства міста Києва.

4 (17) грудня 1917 року уряд народних комісарів РСФРР надіслав ультиматум Українській Центральній Раді за підписами Володимира Леніна та Лева Троцького.

Загалом Студентський курінь складався зі студентів молодших курсів Київського університету Володимира Святославовича і Українського народного університету до яких доєдналися учні старших класів української гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства міста Києва. Таким чином вдалося сформувати дві сотні (але в бою брала участь лише перша сотня). Очолював їх студент Українського народного університету – старшина (сотник) Андрій Омельченко.

Київський університет Володимира Святославовича

Хід бою міг скластися на користь українців, якби в цей час на допомогу прийшов більший загін під керуванням Симона Петлюри, який був коло станції Бобрик. Однак їм довелося йти на Київ та придушувати збройне повстання на заводі "Арсенал". Таке рішення прийняв Петлюра, оскільки, на його думку, саме там була найбільша небезпека (до певної міри таке рішення виправдало себе).

Більшовицький заколот на заводі "Арсенал" у Києві

Не наважуючись зустріти ворогів у Бахмачі, українські війська вирішили зупинити більшовиків поблизу залізничної станції Крути. Позиції, розташовані за кілька сотень метрів від самої станції, були непогано підготовлені для бою. На правому фланзі вони мали штучну перешкоду – насип залізничної колії, на лівому – студентська сотня в складі вже наявного там загону почала рити окопи й споруджувати земляні укріплення.

Крути – наша гордість і слава, Там соколи юні у вічність пішли. На клич молодої держави, &nbsp;Піднялися вірні сини. Михайло Зельман (Лісовий)

Крім тих, хто потрапив у більшовицький полон, на полі бою загинули ще 10-12 юнаків, тіла яких забрали до Києва. Зокрема, 1-ша сотня Допоміжного студентського куреня Січових стрільців, яка на початку бою мала у своєму складі 116 добровольців, повернулася до Києва у складі близько 80 осіб. Майже половину сотні становили гімназисти 2-ї Української Кирило-Мефодіївської гімназії. Під Крутами загинуло лише восьмеро з них. Решта згодом взяли участь у боях із більшовиками на вулицях Києва, а потім – у відступі українських військ на Полісся.

Під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка 20 тисячний більшовицький загін попрямував на схід України. Наприкінці грудня 1917 року більшовики встановили свою владу Харківській та Катеринославській губерніях.

Володимир Антонов-Овсієнко

Сучасна скарбниця пам'яті героїв Крут

Крути 1918. Офіційний трейлер 1. Дата випуску:&nbsp;7 лютого 2019 р. (<a href="https://www.google.com/search?rlz=1C1GGRV_enUA777UA777&amp;sxsrf=AJOqlzW44IylxjEuo7zlIuYyRkZUKXCEzw:1674204022519&amp;q=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0&amp;stick=H4sIAAAAAAAAAOPgE-LVT9c3NExPSisyrMouV-LQz9U3MC8xMtQyyk620k_LzMkFE1YlGamJJUWZyYk5CkWp6Zn5eQqJ5YlFqUBOTmpicapCSmJJ6iJWvguLL-y62HBhw8XpF_Ze2LCDlXEXOxMHAwCjiGrMaAAAAA&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwi8xKyA4NX8AhWIs4sKHTD8DJsQmxMoAHoECFUQAg">Україна</a>) Режисер:&nbsp;<a href="https://www.google.com/search?rlz=1C1GGRV_enUA777UA777&amp;sxsrf=AJOqlzW44IylxjEuo7zlIuYyRkZUKXCEzw:1674204022519&amp;q=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9+%D0%A8%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%94%D0%B2&amp;stick=H4sIAAAAAAAAAOPgE-LVT9c3NExPSisyrMouV4Jwk40NC5PNkoy0xLKTrfTTMnNywYRVSmZRanJJftEiVtkL8y7svrD1wq6LjRenXdipcGHFhQ0X9l_YcLHh4pQLm3awMu5iZ-JgAABVf5dFYAAAAA&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwi8xKyA4NX8AhWIs4sKHTD8DJsQmxMoAHoECFcQAg">Олексій Шапарєв</a> Композитор:&nbsp;<a href="https://www.google.com/search?rlz=1C1GGRV_enUA777UA777&amp;sxsrf=AJOqlzW44IylxjEuo7zlIuYyRkZUKXCEzw:1674204022519&amp;q=%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8+1918+%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE+%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%96&amp;stick=H4sIAAAAAAAAAOPgE-LVT9c3NExPSisyrMouV4Jwc0ySzQoNikq0hLOTrfTTMnNywYRVbmlxZvIiVvULuy42XGy-2HRhh4KhpaGFwoU9FzZcbLiw68I-EHMfUHLahb0Xp-1gZdzFzsTBAACZnBBdZwAAAA&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwi8xKyA4NX8AhWIs4sKHTD8DJsQmxMoAHoECFQQAg">Марко Моріні</a> Мови:&nbsp;Українська, Французька, Німецька, Польська Оператор:&nbsp;<a href="https://www.google.com/search?rlz=1C1GGRV_enUA777UA777&amp;sxsrf=AJOqlzW44IylxjEuo7zlIuYyRkZUKXCEzw:1674204022519&amp;q=%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8+1918+%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9+%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE&amp;stick=H4sIAAAAAAAAAOPgE-LVT9c3NExPSisyrMouV4JwM_JyK1LiSwq0ZLKTrfTTMnNywYRVcmZeam5iSX56UWJBRuUiVt0Luy42XGy-2HRhh4KhpaGFwsXGC1svNlzYfHHahZ0KF_YDqU0X9l7YCsS7Luzbwcq4i52JgwEAs6_hinYAAAA&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwi8xKyA4NX8AhWIs4sKHTD8DJsQmxMoAHoECFYQAg">Сергій Півненко</a>

Загалом під Крутами тільки студентів було 600 осіб (4 сотні розрахунком по 150 осіб на сотню). Крім них, участь у бою брали артилерійська батарея сотника Лощенка, група офіцерів з раніше сформованого штабу та частини “Вільного козацтва” – за найскромнішими підрахунками, з українського боку було щонайменше 800 учасників бою. Студентів, за свідченнями командира бою Аверкія Гончаренка, прислали як допоміжну частину.

Тим часом у студентів та юнкерів закінчувалися набої, а також снаряди для гармати. Загони більшовиків почали обходити позиції захисників із лівого флангу – настала небезпека оточення і юнкери зі студентами почали відхід у напрямку Києва. Більшості вдалося відступити на потязі, який на них чекав. 27 студентів та гімназистів, які охороняли станцію, опинилися в полоні. Відступаючи в сутінках, студенти втратили орієнтир та вийшли прямо на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Трохи згодом до радянських рук потрапили ще двоє українських прапорщиків, які прикривали відхід своїх частин.

«Бій під Крутами», Олександр Климко, 1936 рік.

Бойові дії розпочалися в середині грудня 1917 року, а за проголошення Четвертого універсалу незалежності УНР Центральною Радою, 22 січня 1918 року країна опинилася у фактичному стані війни з більшовицькою Росією.

Своєю диверсією на залізничній колії крутянці затримали більшовицькі війська на кілька днів – Київ більшовики змогли взяти тільки 5 лютого 1918 року. За цей час із Києва були евакуйовані центральні органи влади, документи, цінності, відбувся організований відступ військ – тобто було зроблено все можливе, щоб швидко повернути втрачені позиції.

Палаючий музей-майстерня Василя Кричевського

Більшість юнаків, які повернулися до Києва з-під Крут, залишилися на батьківщині й згодом оселилися у більшовицькому Києві. Лише кілька з них вирішили не миритися з “червоним” пануванням і розділили долю Армії УНР. Попри поразку у боях під Крутами, бійці виконали поставлене перед ними завдання – затримали наступ військ Муравйова на Київ. Відступ крутянців не був просто залишенням поля бою: відступаючи, крутянці зруйнували – принаймні, серйозно пошкодили – частину залізничного полотна, чим затримали більшовицький наступ. Більшовики були змушені витратити час на ремонт колії, яка, зусиллями Студентського куреня, стала на якийсь час непридатною для використання. Отже, бронепотяги більшовиків, які на той час були їхньою головною зброєю, коли йшлося про контроль над залізничними комунікаціями, перетворювалися на тягар.

Точна кількість загиблих не відома досі – Гончаренко у спогадах говорить про 250 бійців, сучасні оцінки – 70-100 осіб. При цьому більшовиків загинуло щонайменше 300.

Могила полеглих під Крутами

Крути - проміжна станція 5-го класу Конотопської дирекції Південно-Західної залізниці на лінії Бахмач-Пасажирський - Ніжин. Розташоване в селищі пам'ятне Ніжинського району Чернігівської області.

1. Берник Ярослав Васильович. Методична розробка виховного заходу на тему: "Бій під Крутами". - РЕЖИМ ДОСТУПУ: https://naurok.com.ua/urok-na-temu-biy-pid-krutami-91153.html

2. Бучма Віта Валеріївна. Розробка виховного заходу на тему: "Бій під Крутами". - РЕЖИМ ДОСТУПУ: https://naurok.com.ua/urok-biy-pid-krutami-275866.html

3. ЕЛЕКТРОННИЙ СЕРВІС ВІКІПЕДІЯ. - РЕЖИМ ДОСТУПУ: https://uk.wikipedia.org/wiki/Головна_сторінка

Наступного ранку 29 січня, близько 9 години ранку розпочався наступ більшовиків. Втрачаючи вбитих і поранених, більшовики вперто просувалися вперед. Їхня гарматна батарея, що до часу стріляла не досить вдало, зосередила вогонь на українських позиціях. Бій тривав більше ніж 5 годин, українці відбили кілька атак, під час яких теж зазнали втрат.

Більшовики вимагали легалізувати більшовицькі військові загони в Україні й припинити їхнє роззброєння. Зазначалося, що в разі невиконання вимог російський радянський уряд вважатиме Центральну Раду в стані відкритої проти нього. 5 (18 грудня) 1917 року, не дочекавшись відповіді від українського уряду, Раднарком оголосив війну Українській Народній Республіці.